Все началось в тот день, когда я сидел в скучной школе и мечтал о бодряке. Но не о том обычном, а о бодрячке, который дает закладки. Долго думал и решительно решил, что пора раскумариться и попробовать что-то новенькое - закладки с кодеином. Это должно было быть что-то невероятное!
Однажды погуляв по потемневшим улицам города, я наткнулся на типа, который предложил мне "сделку". "У меня есть сырой материал, братан, - сказал он, - если хочешь, подсажу на закладки. Будешь весь день на бодунище". Эта идея меня заинтриговала и я решился. Ведь я больше не хотел быть обычным школьником, я хотел ощутить настоящее удовольствие!
Получив свою порцию закладок, я поспешил домой, чтобы испытать это чудо. Меня охватило трепетное предчувствие, что ждет меня впереди. Я был готов пуститься в омут наркотического эйфории, несмотря на все последствия.
Итак, я принял это решение и вдохнул дым, растворившийся в ноздрях. И сразу же, как будто меня затянуло в водоворот неземной радости. Я почувствовал, что раскумарился и ощутил все прелести наркотического пространства.
Мир стал ярче и разнообразнее. Казалось, что я погрузился в другую реальность, где все оттенки стали насыщенными, а все звуки - мелодичными. Я стал видеть то, что раньше ускользало от моего взгляда.
Но, к сожалению, все это было лишь обманом. Обманом, который мне устроил импостер. Вскоре я понял, что закладки - это всего лишь замаскированный кодеин, который подсадил меня на наркотики. Моя невероятная бодрость оказалась просто иллюзией.
Мои дни стали бесконечной чередой холодных и жестоких обманов. Каждый день я искал новые "дозы" в надежде испытать опять ту абшабашенную радость.
Но со временем я осознал, что это не счастье. Это проклятие, которое лишает меня свободы и здоровья. Вокруг меня царила только пустота и разрушение. Я потерял много в этом пути, но сейчас я решительно иду к выздоровлению. Я хочу вернуться к обычной жизни, к своим мечтам и целям. Я хочу стать лучшей версией себя, учиться и развиваться, а не тратить свою жизнь на наркотики.
Будь осторожен, друзья! Не позволяйте импостерам управлять вашей жизнью.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.